таврування

ТАВРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. таврува́ти.

Турецькі власті мали передати його [Остапа] російській поліції, а це загрожувало покаранням канчуками, тавруванням і відправкою назад до пана (Укр. літ., 9, 1957, 200);

Народні пісні вчений [М. Драгоманов] використовує для таврування українських буржуазних псевдопатріотів (Нар. тв. та етн., 5, 1966, 43).

Значення в інших словниках

1. таврування — таврува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. таврування — ТАВРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. таврува́ти. Турецькі власті мали передати його [Остапа] російській поліції, а це загрожувало покаранням канчуками, тавруванням і відправкою назад до пана (з наук. літ.); Народні пісні вчений [М.  Словник української мови у 20 томах
3. таврування — -я, с. Дія за знач. таврувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови