таган
ТАГА́Н, а́, ч.
1. Залізний обруч на трьох ніжках, на який ставлять казан, чавун і т. ін., готуючи їжу на багатті.
У здоровенних казанах варять на таганах .. кашу (П. Куліш);
Ото розклала я під вербами багаття, поставила таган (І. Нечуй-Левицький).
2. Триніжок, до якого підвішують казан над вогнищем.
Ось кухар напина тагани, повісив казан і .. нагнувся над чумацьким сніданням... (М. Коцюбинський);
Збоку від неї, на сучку, гойдалася каска, як казанок на тагані (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)