таганчик

ТАГА́НЧИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до тага́н.

На веранду вийшла з таганчиком і чайником двірникова дружина Параска Федотівна (Б. Антоненко-Давидович).

Значення в інших словниках

1. таганчик — тага́нчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. таганчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до таган.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. таганчик — ТАГА́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до тага́н.  Словник української мови в 11 томах
4. таганчик — Таганчик, -ка м. ум. отъ таган.  Словник української мови Грінченка