тайга
ТАЙГА́, и́, ж.
Смуга важкопрохідних хвойних лісів, що займає великі простори в північній частині Європи, Азії та Північної Америки.
За морем холодним, в далекій чужині, Де сонця ніколи не видно з тайги... Де тьма та неволя одвіку й довіку, .. Там, сестронько люба, конаєш і ти (П. Грабовський);
Ось подивись: цей край – Сибір. Одягнений у хвою, шумить дрімучий темний бір, що зветься тут тайгою (Н. Забіла);
* Образно. Я завжди плачу од зворушення, коли серед людської тайги знаходжу оцю квіточку женшеня дорогого (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)