тайна
ТА́ЙНА, и, ж., розм., рідко.
Те саме, що таємни́ця.
Намагалася [Василинка] розгадати таємницю дорослих, бо всі вони, починаючи із старших дівчат, мали якісь тайни (М. Стельмах);
Ось місце те, зв'язане з історією усієї Гуцульщини .. Дійсно, тут [у Сокільському] може розбуджуватися фантазія .. Звідси близько до якихось тайн природи (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)