тайний
ТА́ЙНИЙ, а, е, розм., рідко.
Те саме, що тає́мний.
І небогу З її дитяточком малим І посадили й провели Вночі тайними манівцями (Т. Шевченко);
Тайна дрож пронимає [проймає] народи, – .. Мільйони чекають щасливої зміни (І. Франко);
Хтів гамувати я кров Силою тайних замов... (А. Кримський);
Поучував [батько] пильності, послуху, побожності, забороняв брати участь у тайних товариствах, в політичній агітації (М. Грушевський).
Словник української мови (СУМ-20)