тайнопис
ТАЙНО́ПИС, у, ч.
Те саме, що криптогра́фія.
Великорозумні цензори не добрали ні глибокого змісту, ні тайнопису твору. Вони вирішили, що нічого небезпечного в цьому романі нема (О. Іваненко);
Якщо вам доведеться коли-небудь побачити в ломоносовському архіві у Санк-Петербурзі лабораторні журнали геніального російського вченого і поета, вам здасться, що вони написані нікому не зрозумілим тайнописом. Справа в тому, що в ті часи хімічних формул ще не було і різні речовини зображались умовними позначками (із журн.);
Тайнопис краснокореня. Ожини. Тайнописом наділено шалфей (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)