тайно
ТА́ЙНО, розм., рідко.
Присл. до та́йний.
Десь же беруться й тепер ті робітницькі гурти в російській державі, що ми спогадували! Нехай тим часом вони собі збираються й крадькома, – перше буде тайно, а потім буде явно (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)