тайно
ТА́ЙНО, розм., рідко. Присл. до та́йний.
Десь же беруться й тепер ті робітницькі гурти в російській державі, що ми спогадували! Нехай тим часом вони собі збираються й крадькома, — перше буде тайно, а потім буде явно (Л. Укр., VIII, 1965, 28).
Словник української мови (СУМ-11)