такелаж
ТАКЕЛА́Ж, у, ч.
1. мор. Сукупність суднових тросів, блоків, талів, гаків і т. ін., призначених для кріплення корабельного оснащення.
Хвилі перекочувалися через палубу, і матроси хапалися за борти й такелаж, щоб якось утриматися на кораблі (З. Тулуб);
Під могутніми ударами води тріщать шпангоути, а нестримний вітер грізно висвистує в такелажі... (Д. Ткач);
Нині практично немає спеціалістів із шиття самих вітрил і виготовлення такелажу (з наук.-попул. літ.).
2. спец. Сукупність механізмів і пристроїв з тросами й ланцюгами, за допомогою яких підіймають чи переміщують великі вантажі.
Такелаж підіймального крана.
Словник української мови (СУМ-20)