тактовність
ТАКТО́ВНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. такто́вний.
Якщо в мене не було нічого нагального, я з тактовності терпляче вислуховував ці листи, жаліючи в душі адресата й авторку, котрі бабрались у вузькому колі дрібних і нецікавих справ (Б. Антоненко-Давидович);
Молодець Штукаренко. Тактовність і розуміння внутрішнього стану людини – ось за що його можна поважать (А. Головко);
Всі учні знають її тактовність, чутливість і обережність в поводженні з школярами (О. Копиленко).
Словник української мови (СУМ-20)