тактовність
ТАКТО́ВНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. такто́вний.
Всі учні знають її тактовність, чутливість і обережність в поводженні з школярами (Коп., Десятикласники, 1938, 126);
В. І. Ленін показав неперевершений зразок тактовності й обачливості, терпеливості й наполегливості в розв’язанні великих і малих національних проблем (Рад. Укр., 18.II 1967, 2);
Молодець Штукаренко. Тактовність і розуміння внутрішнього стану людини — ось за що його можна поважать (Голов.. Тополя.., 1965, 195).
Словник української мови (СУМ-11)