тактовно
ТАКТО́ВНО. Присл. до такто́вний.
Брати всюди і супроти всіх трималися з гідністю і тактовно (Фр., VI, 1951, 201);
— А наступ скоро, товаришу гвардії підполковник? — не втримався Черниш, хоча розумів, що питати про це не зовсім тактовно (Гончар, III, 1959. 21);
Вдало знайдена й тактовно вжита пауза в пісні часто важить більше, ніж якась хитромудра фраза (Рад. літ-во, 5, 1958, 24).
Словник української мови (СУМ-11)