талановито
ТАЛАНОВИ́ТО.
Присл. до таланови́тий 2.
Уже вам не стане часу першому зачинати ті бої, котрі велися так талановито вами (Панас Мирний);
Оркестрові та диригенту пощастило талановито передати пасторальні образи, нестримний танець тритонів та наяд, урочистий рух колісниці Нептуна (з газ.);
Вплив театру виходив за художні рамки, оскільки в душі багатьох українців іскра національної гордості й самосвідомості часто спалахувала саме під час перегляду п'єси, що талановито виконувалася рідною мовою (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)