таляр
ТА́ЛЯР, а, ч.
Старовинна срібна монета, що була в обігу в Німеччині, Чехії, Італії та ін., а також на Україні.
У туркені у кишені Таляри, дукати (Т. Шевченко);
Давали Надаремне сто талярів За ведмежу пишну шкуру! (Леся Українка);
Максим Кривоніс уніс до хати торбу з грішми і сказав: – Тут тобі, пане Трохиме, і арабські цехіни, .. биті таляри й червінці (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)