талірка
ТАЛІ́РКА, и, ж., заст.
Тарілка (у 1 знач.).
Талірки бувають плиткі, плескаті й глибокі (Сл. Б. Грінченка);
– З тієї [срібної] талірки нароблено крейцарів, і хто матиме в гаманці хоч один, тому всюди щаститиме (П. Куліш).
Словник української мови (СУМ-20)