талірка
ТАЛІ́РКА, и, ж., заст. Тарілка (у 1 знач.).
Талірки бувають плиткі, плескаті й глибокі (Сл. Гр.);
— З тієї [срібної] талірки нароблено крейцарів, і хто матиме в гаманці хоч один, тому всюди щаститиме (П. Куліш, Вибр., 1969, 294).
Словник української мови (СУМ-11)