талісман
ТАЛІСМА́Н, а, ч.
Предмет, що, за марновірними уявленнями, має чудодійну силу й приносить його власникові щастя, удачу, оберігає від небезпеки.
Ну та й цей одважний лицар Якось вибрався до бою І вернувсь живий, здоровий, – Талісман він мав з собою (Леся Українка);
Володя зрозумів, що не взяти зараз талісман – значить тяжко образити мисливця (О. Донченко);
– Та не забудь же стрічку з безкозирки взяти. Вона мені як той талісман... (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)