Словник української мови у 20 томах

тампонаж

ТАМПОНА́Ж, у, ч., гірн.

Заповнювання цементом тріщин і порожнин у гірських породах, щоб запобігти просочуванню з них води в гірничі виробки, свердловини тощо.

Найбільш позитивні наслідки тампонажу одержують при застосуванні сумішей, які швидко тужавіють і створюють камінь відразу після закачування у поглинаючі горизонти (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. тампонаж — тампона́ж іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. тампонаж — -у, ч., гірн. Закупорювання водонепроникним матеріалом тріщин і порожнин у гірських породах, щоб запобігти просочуванню з них води в гірничі виробки, свердловини тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тампонаж — тампона́ж (франц. tamponnage, від tampon – затичка) закупорювання водонепроникним матеріалом пустот, тріщин тощо, щоб запобігти просочуванню води в гірничі виробки або нафтові свердловини.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. тампонаж — ТАМПОНА́Ж, у, ч., гірн. Заповнювання цементом тріщин і порожнин у гірських породах, щоб запобігти просочуванню з них води в гірничі виробки, свердловини тощо.  Словник української мови в 11 томах