тампонаж
ТАМПОНА́Ж, у, ч., гірн.
Заповнювання цементом тріщин і порожнин у гірських породах, щоб запобігти просочуванню з них води в гірничі виробки, свердловини тощо.
Найбільш позитивні наслідки тампонажу одержують при застосуванні сумішей, які швидко тужавіють і створюють камінь відразу після закачування у поглинаючі горизонти (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)