Словник української мови у 20 томах

тампонада

ТАМПОНА́ДА, и, ж., мед.

Заповнювання ран і порожнин тіла тампонами для зупинення кровотечі, відокремлення інфікованої частини рани під час операції, видалення гною тощо.

Найзагрозливішим наслідком скопичення згустків крові на базальній поверхні мозку є тампонада четвертого шлуночка (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. тампонада — тампона́да іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. тампонада — -и, ж., мед. Введення в рану або порожнину (суглоба, плеври тощо) тампонів для спинення кровотечі або для відсмоктування гнійного вмісту. Тампонада серця — синдром гострої серцевої недостатності, спричинений внутрішньоперикардіальним стискуванням серця рідиною або газом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тампонада — тампона́да (нім. Tamponade, від франц. tampon – тампон) введення в рану або порожнину (суглоба, плеври тощо) тампонів для спинення кровотечі або для відсмоктування гнійного вмісту, а також для відмежування запального вогнища від навколишніх тканин.  Словник іншомовних слів Мельничука