тамтой
ТАМТО́Й, а́, е́ (о́), займ. вказ., діал.
Той.
Болить мене головонька як взимі, так вліті. Нема мого парубочка, десь на тамтім світі (з народної пісні);
Один по цей бік ріки сидить, а другий на тамтім боці (Г. Хоткевич);
– Тамтої зими так мене в селі всі за ті казки полюбили, ще ні одні вечорниці без мене не обійшлися (І. Франко);
Все стадко [газелей] .. ще стоїть, мов закаменіле, тілько одна, найбільша – видко, мати тамтих – повалена звоями вужа (І. Франко);
Ой, минуло дві неділі тамтої суботи, Як ходили попід вікна пасові чоботи (О. Воропай);
// у знач. ім. тамте́, тамто́, то́го, с. Узагальнено вказує на щось під час переліку.
– Сиплються в парламенті запитання одне за одним, і про це, і про тамто (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
Словник української мови (СУМ-20)