тангути
ТАНГУ́ТИ, ів, мн. (одн. тангу́т, а, ч.; тангу́тка, и, ж.).
Народ тибето-бірманської групи, який у XII ст. був завойований монголами і згодом був асимільований тибетцями та іншими азійськими народами.
Тоді ж і Чінгіз, хан їх, тангутами убитий був, а їх тангутів, обманувши, татари потім лукавством погубили (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)