танкетка
ТАНКЕ́ТКА¹, и, ж.
Невеличкий швидкохідний танк, оснащений кулеметами.
В маневрових боях Йдуть танкетки (П. Усенко);
Вихопилась танкетка на рівне і швидко полетіла до командного пункту (Ю. Бедзик);
Ну й що, що танкетки? – перебив дід, очевидно, не маючи ніякого бажання вислуховувати нас. – Скільки вона там вас може вбити, та танкетка, якщо од неї не тікають? (О. Довженко);
Вона пропустила кілька деренчливих танкеток, і дорога почала затихати (М. Стельмах).
ТАНКЕ́ТКА², и, ж.
1. Суцільна підошва, шо потовщується від носка до п'ятки.
Туфлі на танкетці.
2. перев. мн. Легке жіноче взуття на такій підошві.
Танкетка, обтягнута голубою шкірою, може бути непрактичною, але дуже гарною (із журн.);
Найпопулярніша танкетка цього сезону – дерев'яна (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)