танок
ТАНО́К, танка́ і та́нку, ч.
1. Народна гра, учасники якої, узявшися за руки, ходять по колу, співаючи й танцюючи або тільки танцюючи; хоровод.
В Україні побутує багато танців, як .. танки, веснянки, гаївки тощо (з наук. літ.);
Я хотів би вам дівчаток українських показать, Як вони, руками сплівшись, виступають у танок (В. Самійленко);
// Танець навколо чого-небудь, який звичайно супроводжується піснею, піснями.
Гарно звивши рученьки з руками, У танок круг алтаря [вівтаря] ви йшли (П. Куліш);
Мама влаштовує танок навкруг ялинки (О. Іваненко);
Все швидше крутиться навколо старої церковиці весняний танок, і райдугою мерехтять .. спідниці і матроски (М. Стельмах);
Наче вихор, закружляв по бруківці запальний спортивний танок (з газ.).
2. Те саме, що та́не́ць 1–4.
Історія танків; Пісня й танок в операх Лисенка служать засобом правдивого відтворення своєрідності життя й побуту народу (з наук. літ.);
Вони [молоді робітники] не вбирають, а хапають, .. художнє слово, пісню, музику, танок (Остап Вишня);
Люди було любуються на них [Наталю та Михайла], як зійдуться де на весіллі, або в танку докупи (Марко Вовчок);
Під час танку, коли траплялися перерви й переходи, вона любила зайвий раз упевнитися, що ми сидимо в залі (Ю. Яновський);
Заграв патефон, і почалися танки (М. Трублаїні);
* Образно. Хвилюється ліс в чорній бурі, вигинається на всі боки в лютому танку (С. Васильченко).
Виво́дити / ви́вести тано́к (та́нець) див. виво́дити¹;
Води́ти (вести́) / повести́ тано́к (тано́чок, та́нці, рідко хорово́д) див. води́ти;
Іти́ (пуска́тися) / піти́ (пусти́тися) в та́не́ць (в тано́к, в тано́чок, до та́нцю, навпри́сядки і т. ін.) див. іти́;
(1) Крути́й тано́к (та́нець, ряд) – весняна дівоча гра, у якій ланцюжок танцівниць робить завороти, зигзаги.
Одні навзаводи біжать, а другі Крутії танці водять (І. Франко);
(2) Ритмі́чний тано́к (та́нець) – танець з перевагою ритму над іншими особливостями танцю.
Вся осяяна дитячим щастям, жива, рухлива, Ялу щебетала про садок, музику і ритмічні танки (Олесь Досвітній).
◇ Душа́ про́ситься в та́нець (в тано́к) див. душа́;
Повести́ у та́не́ць (тано́к) див. пово́дити¹.
Словник української мови (СУМ-20)