тано
ТА́НО, діал.
Присл. до та́ний.
– Небагато варта, – сказав я, премудро оглянувши скриньку [січкарню] .. – Ну, я вже .. тано вам пущу (І. Франко);
– Та й тоді була тана худоба .. -Тано продавалося та й тано купувалося, але ліпше було (В. Стефаник).
Словник української мови (СУМ-20)