тано

ДЕ́ШЕВО (про невисоку ціну), НЕДО́РОГО, ЗАДЕ́ШЕВО, УТРИ́ДЕШЕВА (ВТРИ́ДЕШЕВА) підсил., НІПОЧО́МУ (НІПОЧІ́М) розм., ЗА БЕ́ЗЦІНЬ (БЕЗЦІ́НОК) (БЕ́ЗЦІН рідше), ЗА ПІВДА́РМА розм., ЗА П'ЯТА́К (П'ЯТАКА́) розм., ТА́НО діал. А щодо ціни, то де не живи в Криму, чи в лісі, чи на піску, все одно дешево не вийде (Леся Українка); Воно б можна рекомендованими листами переслати (новели).., пересилка недорого коштуватиме (М. Коцюбинський); (Меланія Григорівна:) Купив шубу у якогось панка зовсім задешево (М. Кропивницький); (Павло:) Їдуть же люди в Оренбурзькі степи, покупили там за поміччю банку землі ніпочому (І. Карпенко-Карий); Коштовні хутра крамарі за безцінь забирали (Н. Забіла); Дехто повезе на базар поросят і продасть за безцінок, а Матвій завжди сторгується на свою користь (В. Москалець); Порадившись, загнали в місті швейну машину за безцін (П. Козланюк); За півдарма продав (приказка); Другів мав, що раді б за п'ятак продати (П. Грабовський); Тано продавалося та й тано купувалося (В. Стефаник).

Значення в інших словниках

1. тано — Та́но: — дешево [14]  Словник з творів Івана Франка
2. тано — та́но прислівник дешево незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
3. тано — Та́но. Присл. до таний. Маю і я, приміром, шматочок землі, і держе її в оренді тано німець-шваб, бо сама не годна ґаздувати. Та той мій посесор так страшно задовжений, що лиш дуже погано і неправильно платить (Коб.  Українська літературна мова на Буковині
4. тано — ТА́НО, діал. Присл. до та́ний. – Небагато варта, – сказав я, премудро оглянувши скриньку [січкарню] .. – Ну, я вже .. тано вам пущу (І. Франко); – Та й тоді була тана худоба .. -Тано продавалося та й тано купувалося, але ліпше було (В. Стефаник).  Словник української мови у 20 томах
5. тано — та́но дешево (ст): Дуже тано купила сьогодні калярепку (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. тано — діал. Присл. до таний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. тано — Та́но, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. тано — ТА́НО, діал. Присл. до та́ний. — Небагато варта, — сказав я, премудро оглянувши скриньку [січкарню].. — Ну, я вже.. тано вам пущу (Фр., II, 1950, 40); — Та й тоді була тана худоба.. —Тано продавалося та й тано купувалося, але ліпше було (Стеф., Вибр., 1945, 60).  Словник української мови в 11 томах