тантал
ТАНТА́Л, у, ч.
Рідкісний дуже твердий блискучий метал сірого кольору, який легко піддається механічній обробці і є тривким проти дії кислот.
Найбільш стійкими в хімічному відношенні з недорогоцінних металів є ніобій і особливо тантал (з наук.-попул. літ.);
З танталу, що є дуже твердим, роблять деталі приладів, хірургічні та зуболікарські інструменти (з навч. літ.);
Ніобій і тантал абсолютно не подразнюють живої тканини (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)