Тантал
Танта́л
I -а, ч.
У давньогрецькій міфології – цар Лідії, який викрав у богів амброзію і нектар та почастував богів печенею із м'яса свого сина Пелопса, за що Зевс засудив його на вічні муки страху, голоду та спраги.
II -у, ч.
Ta. Хімічний елемент, проста речовина якого – сріблясто-сірий важкотопкий пасивний метал, який застосовують у електроніці, хірургії і з якого виготовляють хімічну апаратуру, надтверді стопи, вузли і деталі космічної техніки.
Великий тлумачний словник сучасної української мови