танцювання
ТАНЦЮВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. танцюва́ти.
То й ми теж починаємо танцювати, і зараз уся командирська пиха сповзла з розпашілого Петрового обличчя. І як тільки не вививається він на кризі, перекривлюючи танцювання то свого дядька Миколи, то тітки Насті, то дяка Єрмолая.. (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)