танцювання

ТАНЦЮВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. танцюва́ти.

То й ми теж починаємо танцювати, і зараз уся командирська пиха сповзла з розпашілого Петрового обличчя. І як тільки не вививається він на кризі, перекривлюючи танцювання то свого дядька Миколи, то тітки Насті, то дяка Єрмолая.. (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. танцювання — танцюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. танцювання — -я, с., рідко. Дія за знач. танцювати. Великий тлумачний словник сучасної мови