тарарах
ТАРАРА́Х, виг., рідко.
Те саме, що тара́х.
Тарарах дурня по ногах, то він і присяде (Номис);
* У порівн. Читаючи ту статтю, почуваєш, що кожний абзац ніби – тарарах голоблею, тарарах! (Остап Вишня).
Словник української мови (СУМ-20)ТАРАРА́Х, виг., рідко.
Те саме, що тара́х.
Тарарах дурня по ногах, то він і присяде (Номис);
* У порівн. Читаючи ту статтю, почуваєш, що кожний абзац ніби – тарарах голоблею, тарарах! (Остап Вишня).
Словник української мови (СУМ-20)