тарахнути

ТАРА́ХНУТИ, ну, неш, док., розм.

1. Однокр. до тара́хкати.

Яким, бувши вже напідпитку, тарахнув кулаком по столі, аж пляшки задзвеніли (І. Нечуй-Левицький);

У ту ж хвилину блиснула блискавка й тарахнув уперше грім (Л. Яновська);

Рушницю до вуха [козак] Мерщій притуляє... ой пробі! Тарахнув з запалу... та схибив (М. Старицький).

2. кого і без дод., фам. Застрелити, вбити пострілом.

– Тікай, Іване, поки тебе не тарахнули (М. Чабанівський).

Значення в інших словниках

1. тарахнути — тара́хнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. тарахнути — див. вдарити  Словник синонімів Вусика
3. тарахнути — -ну, -неш, док., розм. 1》 неперех. Однокр. до тарахкати. 2》 перех., фам.Застрелити, вбити пострілом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тарахнути — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. тарахнути — ТАРА́ХНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. неперех. Однокр. до тара́хкати. Яким, бувши вже напідпитку, тарахнув кулаком по столі, аж пляшки задзвеніли (Н.-Лев., І, 1956, 193); У ту ж хвилину блиснула блискавка й тарахнув уперше грім (Л. Янов.  Словник української мови в 11 томах
6. тарахнути — Тара́хнути, -ну, -неш гл. 1) Стукнуть, бросить съ шумомъ на землю. 2) Ударить. Яким тарахнув кулаком по столу. Левиц. І. 281.  Словник української мови Грінченка