тарахнути

тара́хнути

-ну, -неш, док., розм.

1》 неперех. Однокр. до тарахкати.

2》 перех., фам.Застрелити, вбити пострілом.

Значення в інших словниках

1. тарахнути — тара́хнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. тарахнути — див. вдарити  Словник синонімів Вусика
3. тарахнути — ТАРА́ХНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. Однокр. до тара́хкати. Яким, бувши вже напідпитку, тарахнув кулаком по столі, аж пляшки задзвеніли (І. Нечуй-Левицький); У ту ж хвилину блиснула блискавка й тарахнув уперше грім (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. тарахнути — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. тарахнути — ТАРА́ХНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. неперех. Однокр. до тара́хкати. Яким, бувши вже напідпитку, тарахнув кулаком по столі, аж пляшки задзвеніли (Н.-Лев., І, 1956, 193); У ту ж хвилину блиснула блискавка й тарахнув уперше грім (Л. Янов.  Словник української мови в 11 томах
6. тарахнути — Тара́хнути, -ну, -неш гл. 1) Стукнуть, бросить съ шумомъ на землю. 2) Ударить. Яким тарахнув кулаком по столу. Левиц. І. 281.  Словник української мови Грінченка