тарбаган

ТАРБАГА́Н, а, ч.

Гризун родини білячих роду байбакових; поширений на Алтаї, у Забайкаллі, Монголії та Північному Китаї.

Заболотний довів, що чуму в Маньчжурії, Монголії .. поширюють тарбагани, ховрашки та інші степові гризуни (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. тарбаган — тарбага́н іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. тарбаган — -а, ч. Гризун родини білячих ряду бабакових; поширений на Алтаї, у Забайкаллі, Монголії та Північному Китаї.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тарбаган — тарбага́н (монг.) ссавець роду сурок ряду гризунів. Поширений переважно у Центральній Азії. Об’єкт хутрового промислу. Може бути носієм збудників чуми. Інша назва – монгольський сурок.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. тарбаган — ТАРБАГА́Н, а, ч. Гризун родини білячих ряду бабакових; поширений на Алтаї, у Забайкаллі, Монголії та Північному Китаї. Заболотний довів, що чуму в Маньчжурії, Монголії.. поширюють тарбагани, ховрашки та інші степові гризуни (Знання.., 12, 1966, 26).  Словник української мови в 11 томах