тартюф
ТАРТЮ́Ф, а, ч.
Святенник, ханжа, лицемір.
[Галіма:] А! То ви он як! Сватаєте дочку, а залицяєтесь до матері? Ах ви ж тартюф!.. (В. Самійленко).
Словник української мови (СУМ-20)ТАРТЮ́Ф, а, ч.
Святенник, ханжа, лицемір.
[Галіма:] А! То ви он як! Сватаєте дочку, а залицяєтесь до матері? Ах ви ж тартюф!.. (В. Самійленко).
Словник української мови (СУМ-20)