тартюф
ТАРТЮ́Ф, а, ч. Святенник, ханжа, лицемір.
[Галіма:] А! То ви он як! Сватаєте дочку, а залицяєтесь до матері? Ах ви ж тартюф!.. (Сам., II, 1958, 197).
Словник української мови (СУМ-11)ТАРТЮ́Ф, а, ч. Святенник, ханжа, лицемір.
[Галіма:] А! То ви он як! Сватаєте дочку, а залицяєтесь до матері? Ах ви ж тартюф!.. (Сам., II, 1958, 197).
Словник української мови (СУМ-11)