ташувати —
ташува́ти дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
ташувати —
Ую, -уєш, недок., перех., розм., рідко. Розміщувати; розташовувати. І світ заліззям облягло, вселенська ніч ташує шатра... (П-1:150).
Словник поетичної мови Василя Стуса
ташувати —
-ую, -уєш, недок., перех., розм., рідко. Розміщувати; розташовувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ташувати —
РОЗМІЩА́ТИ (РОЗМІ́ЩУВАТИ) (когось, щось у якомусь порядку, місці), РОЗТАШО́ВУВАТИ, ПОМІЩА́ТИ, МІСТИ́ТИ розм., ТАШУВА́ТИ розм.; ТУЛИ́ТИ розм. (де-небудь у тісному місці). — Док.: розмісти́ти, розташува́ти, помісти́ти. Потім погнали в степ австрійців.
Словник синонімів української мови
ташувати —
ТАШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., розм., рідко. Розміщувати; розташовувати.
Словник української мови в 11 томах
ташувати —
Ташувати, -шую, -єш гл. Приводить въ порядокъ, раскладывать.
Словник української мови Грінченка