ташувати

ташува́ти

-ую, -уєш, недок., перех., розм., рідко.

Розміщувати; розташовувати.

Значення в інших словниках

1. ташувати — ташува́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. ташувати — Ую, -уєш, недок., перех., розм., рідко. Розміщувати; розташовувати. І світ заліззям облягло, вселенська ніч ташує шатра... (П-1:150).  Словник поетичної мови Василя Стуса
3. ташувати — ТАШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, розм., рідко. Розміщувати; розташовувати.  Словник української мови у 20 томах
4. ташувати — РОЗМІЩА́ТИ (РОЗМІ́ЩУВАТИ) (когось, щось у якомусь порядку, місці), РОЗТАШО́ВУВАТИ, ПОМІЩА́ТИ, МІСТИ́ТИ розм., ТАШУВА́ТИ розм.; ТУЛИ́ТИ розм. (де-небудь у тісному місці). — Док.: розмісти́ти, розташува́ти, помісти́ти. Потім погнали в степ австрійців.  Словник синонімів української мови
5. ташувати — ТАШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., розм., рідко. Розміщувати; розташовувати.  Словник української мови в 11 томах
6. ташувати — Ташувати, -шую, -єш гл. Приводить въ порядокъ, раскладывать.  Словник української мови Грінченка