тваринницький
ТВАРИ́ННИЦЬКИЙ, а, е.
1. Стос. до тваринництва, пов'язаний з ним.
Без достатку кормів неможливо добитися збільшення поголів'я худоби і виробництва тваринницької продукції (з наук. літ.);
– Споживачі продукції нашого заводу – це інші хімзаводи та тваринницькі господарства (Ю. Шовкопляс);
Тваринницька ферма;
// Признач. для тварин.
Тваринницькі приміщення.
2. Прикм. до твари́нник.
Бригад у господарстві п'ять: три польових, одна городня та одна тваринницька (Остап Вишня).
Словник української мови (СУМ-20)