тваринницький
ТВАРИ́ННИЦЬКИЙ, а, е.
1. Стос. до тваринництва, пов’язаний з ним.
Без достатку кормів неможливо добитися збільшення поголів’я худоби і виробництва тваринницької продукції (Хлібороб Укр., 9, 1963, 8);
— Споживачі продукції нашого заводу — це інші хімзаводи та тваринницькі господарства (Шовк., Інженери, 1956, 128);
Тваринницька ферма;
// Признач. для тварин.
Тваринницькі приміщення.
2. Прикм. до твари́нник.
Бригад у колгоспі п’ять: три польових, одна городня та одна тваринницька (Вишня, І, 1956, 365).
Словник української мови (СУМ-11)