тваринниця

ТВАРИ́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до тваринник.

Для молодих досвідчена тваринниця Марія Баклан, що працює дояркою в колгоспі чверть століття, стала доброю порадницею (Вол., Місячне срібло, 1961, 221).

Значення в інших словниках

1. тваринниця — твари́нниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. тваринниця — ТВАРИ́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до твари́нник. Для молодих досвідчена тваринниця Марія Баклан, що працює дояркою .. чверть століття, стала доброю порадницею (І. Волошин).  Словник української мови у 20 томах
3. тваринниця — -і. Жін. до тваринник.  Великий тлумачний словник сучасної мови