твердокам'яний

ТВЕРДОКАМ'ЯНИ́Й, а́, е́.

Дуже твердий.

Твердокам'яна порода;

// перен. Стійкий, непохитний.

Під враженням сказаного, я уявляв собі Володимира Олександровича Геркулесом в образі людини з вольовим твердокам'яним обличчям (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. твердокам'яний — твердокам'яни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. твердокам'яний — -а, -е. Дуже твердий. Твердокам'яна порода. || перен. Стійкий, непохитний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. твердокам'яний — СТІЙКИ́Й (який виявляє твердість, наполегливість, непохитність у поглядах, діях, не відступає перед труднощами тощо), МІЦНИ́Й, ТВЕРДИ́Й, НЕПОХИ́ТНИЙ, НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗЛА́МНИЙ, НЕСХИ́БНИЙ, НЕСХИ́ТНИЙ, НЕПІДДА́ТЛИВИЙ, НЕПОДА́ТЛИВИЙ, ЗАТЯ́ТИЙ, СТАЛЕ́ВИЙ...  Словник синонімів української мови