твердокрилий
ТВЕРДОКРИ́ЛИЙ, а, е.
1. Який має тверді крила.
2. у знач. ім. твердокри́лі, лих, мн. Назва ряду комах, які мають тверді передні крила; жуки.
До ряду жуків, або твердокрилих, належать комахи, що мають твердий зовнішній хітиновий скелет та дві пари крил, з яких нижня пара – прозора, тонка, а верхня – тверда (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)