1. Словник української мови у 20 томах

твердокрилий

ТВЕРДОКРИ́ЛИЙ, а, е.

1. Який має тверді крила.

2. у знач. ім. твердокри́лі, лих, мн. Назва ряду комах, які мають тверді передні крила; жуки.

До ряду жуків, або твердокрилих, належать комахи, що мають твердий зовнішній хітиновий скелет та дві пари крил, з яких нижня пара – прозора, тонка, а верхня – тверда (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. твердокрилий — твердокри́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. твердокрилий — -а, -е. Який має тверді крила. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. твердокрилий — ТВЕРДОКРИ́ЛИЙ, а, е. 1. Який має тверді крила. 2. у знач. ім. твердокри́лі, лих, мн. Назва ряду комах, які мають тверді передні крила; жуки. Словник української мови в 11 томах