1. Словник української мови у 20 томах

твердокорий

ТВЕРДОКО́РИЙ, а, е.

Який має тверду кору.

Відомо три культурних види гарбуза: твердокорий або столовий, мускатний і великоплідний (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. твердокорий — твердоко́рий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. твердокорий — -а, -е. У якого тверда кора. Великий тлумачний словник сучасної мови