твердіння
ТВЕРДІ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. тверді́ти.
Перехід з рідкого стану в твердий при охолодженні називається твердінням (з навч. літ.);
Твердіння бетону – тривалий процес. Він забирав 80 процентів часу, що витрачається на виготовлення виробів (з наук.-попул. літ.);
За допомогою датчиків спостерігали [вчені та інженери] за поведінкою пластмаси під час нагрівання, твердіння (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)