творитися

ТВОРИ́ТИСЯ, тво́риться, недок.

1. Те саме, що відбува́тися 1; робитися.

А що там поза мурами творилось, .. Проте не знали ми та й знати не хотіли (І. Франко);

[Карпо:] Піду в шиньок [шинок], загляну, що там твориться (М. Кропивницький);

Що творилося в багатих квартирах, нікому не відомо. Штори були спущені (О. Довженко);

Десь різали й кололи дрова... Цвірінькали в піддаший жваві горобці. А що твориться нмні в садках, гаях та по левадах на тій землі далекій, на Україні (Валерій Шевчук);

// Діятися, чинитися (про щось погане, страшне, незвичайне); коїтися.

– В Сицилії таке твориться, Що вам би треба подивиться, – Там крик, мов підступа Орда (І. Котляревський);

Вона не пам'ятала, що робила, не розбирала, що з нею творилося (Панас Мирний);

Кілька хвилин над лісом творилося щось страшне, а потім вітер почав ущухати (А. Шиян).

2. рідко. Те саме, що виника́ти 1; утворюватися.

Катерина глянула знадвору мукою своїх очей на внучат, .. сльози .. нерівно затікали в землисті зморшки, начеб вони творились тільки для скорботи (М. Стельмах);

Не встигала Орися намилуватися, наглядітися, як річка вже міняла видива, там щось перелаштовувалося, творилося, шукало свої форми (Григорій Тютюнник).

3. Пас. до твори́ти 1, 4.

Почав діяти канавокопач. Твориться молоде місто (О. Довженко);

Закарпаття – це край, у якому чудово збереглися старі фольклорні традиції, а зараз продовжують активно творитися нові пісні, коломийки, співанки, балади тощо (з наук. літ.);

Слова, що належать до дієслів, найчастіше творяться префіусальним, суфіксальним, префіксально-суфіксальним способами (з навч. літ.);

Вдовиного, бачиш, сина В прийом громада повезла. Такі-то темнії діла Творяться нишком на сім світі! (Т. Шевченко);

Страшний суд творився тоді серед голих, беззахисних таврійських степів (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. творитися — Вдавати, прикидатися [IV] — вдавати; встрявати, вмішуватися [V] — («я не творився до твоєї роботи») — встрявати [III] — Творитися до чого — встрявати, втручатися, перен.  Словник з творів Івана Франка
2. творитися — твори́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. творитися — твориться, недок. 1》 Те саме, що відбуватися 1); робитися. || Діятися, чинитися (про щось погане, страшне, незвичайне); коїтися. 2》 рідко. Те саме, що виникати 1); утворюватися. 3》 Пас. до творити 1), 4)  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. творитися — ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ...  Словник синонімів української мови
5. творитися — ТВОРИ́ТИСЯ, тво́риться, недок. 1. Те саме, що відбува́тися 1; робитися. А що там поза мурами творилось,.. Проте не знали ми та й знати не хотіли (Фр., XIII, 1954, 298); [Карпо:] Піду в шиньок [шинок], загляну, що там твориться (Кроп.  Словник української мови в 11 томах
6. творитися — Творитися, -рюся, -ришся гл. 1) Дѣлаться, происходить. І ніхто не знав того дива, що твориться серед ночі в гаї. Шевч. 2) — на що. Мѣшаться во что. Він мені гворив, обим ся на тото не творив. Вх. Зн. 42.  Словник української мови Грінченка