творитися

твори́тися

твориться, недок.

1》 Те саме, що відбуватися 1); робитися.

|| Діятися, чинитися (про щось погане, страшне, незвичайне); коїтися.

2》 рідко. Те саме, що виникати 1); утворюватися.

3》 Пас. до творити 1), 4)

Значення в інших словниках

1. творитися — Вдавати, прикидатися [IV] — вдавати; встрявати, вмішуватися [V] — («я не творився до твоєї роботи») — встрявати [III] — Творитися до чого — встрявати, втручатися, перен.  Словник з творів Івана Франка
2. творитися — твори́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. творитися — ТВОРИ́ТИСЯ, тво́риться, недок. 1. Те саме, що відбува́тися 1; робитися. А що там поза мурами творилось, .. Проте не знали ми та й знати не хотіли (І. Франко); [Карпо:] Піду в шиньок [шинок], загляну, що там твориться (М.  Словник української мови у 20 томах
4. творитися — ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ...  Словник синонімів української мови
5. творитися — ТВОРИ́ТИСЯ, тво́риться, недок. 1. Те саме, що відбува́тися 1; робитися. А що там поза мурами творилось,.. Проте не знали ми та й знати не хотіли (Фр., XIII, 1954, 298); [Карпо:] Піду в шиньок [шинок], загляну, що там твориться (Кроп.  Словник української мови в 11 томах
6. творитися — Творитися, -рюся, -ришся гл. 1) Дѣлаться, происходить. І ніхто не знав того дива, що твориться серед ночі в гаї. Шевч. 2) — на що. Мѣшаться во что. Він мені гворив, обим ся на тото не творив. Вх. Зн. 42.  Словник української мови Грінченка