відбуватися
відбува́тися
-аюся, -аєшся, недок., відбутися, -будуся, -будешся; мин. ч. відбувся, -лася, -лося; мн. відбулися; док.
1》 тільки 3 ос. Проходити, мати місце, тривати; здійснюватися (про роботу, події тощо).
2》 чим. Не бажаючи робити що-небудь належним чином, обмежуватися чимсь незначним.
3》 перев. док. Зазнати чого-небудь, перетерпіти що-небудь менше, ніж можна було чекати.
4》 від чого, розм. Уникати чого-небудь небажаного.
Великий тлумачний словник сучасної української мови