творців
ТВОРЦІ́В, це́ва, це́ве.
Прикм. до творе́ць; належний творцеві.
Хто будує, – лиша по собі будування .. В тій будівлі людське покоління зросте, І творцеве ім'я йому буде святе (Б. Грінченко);
І як небесний простір, Так і огорнену небом твердиню земну розділила Мудра творцева рука на п'ять поясів розмаїтих (М. Зеров).
Словник української мови (СУМ-20)